Фотографія системи Фомальгаута з протопланетним диском і планетою b. Знімок зроблений телескопом "Габбл".

Фомальгаут (альфа Південної Риби/α PsA) — найяскравіша зірка в сузір'ї Південної Риби та одна з найяскравіших зірок на нічному небі. Назва зірки означає «паща кита» в перекладі з арабської.

А ще ви могли зустрічати згадку про цю систему в науково-фантастичній літературі та фентезі.

[align=center]
[/align]

Нові дослідження показують, що тривале перебування у космосі призводить до змін у мозку космонавтів.

Вчені дослідили організми 11 астронавтів (10 чоловіків та 1 однієї жінки), які, в середньому, перебували на борту МКС протягом 171 дня. Порівнявши результати МРТ мозку до відправки у космос та через 30, 90, 180 та 360 днів після повернення на Землю, науковці виявили довгострокові структурні зміни у мозку та очах астронавтів.

Перш за все, вчені виявили загальне збільшення об’єму мозку та зокрема кількості білої речовини. Збільшеними виявилися також і шлуночки головного мозку, заповнені спиномозковою рідиною.

У шести з одинадцяти астронавтів також діагностували збільшення гіпофізу, на думку науковців ці зміни можуть бути однією з причин проблеми із зором, які переживають люди після тривалого перебування в умовах мікрогравітації.

Насамперед це: далекозорість, часті головні болі та поява скотом (сліпих ділянок поля зору). Сумарно ці проблеми відомі як "SANS" (англ. spaceflight-associated neuro-ocular syndrome).

Дослідження впливу невагомості на людський організм є особливо важливими на тлі планів по поверненню на Місяць та майбутніх місій до Марса.

Численні угруповання супутників на орбіті можуть ускладнити астрономічно спостереження!

Фото зроблено в обсерваторії Лоуелла в Арізоні. Спостерігалася група галактик NGC 5353/4. Але в цей момент через поле зору телескопа пройшла група супутників Starlink і прокреслила ці діагональні смуги. Зрозуміло, що такі знімки не несуть ніякої наукової цінності.

Варто зазначити, що компанія SpaceX (власник супутників Starlink) докладає певних зусиль, щоб зменшити яскравість своїх пристроїв в небі. Однією з останніх ідей компанії є використання спеціальних «козирків від Сонця» на супутниках.

Спіральна галактика NGC 3583, розташована на відстані приблизно 98 мільйонів світлових років від Землі у сузір'ї Велика Ведмедиця.

Астрономи зафіксували два вибухи наднових у цій галактиці: у 1975 та 2015 роках. У обох випадках вибухи сталися у бінарних системах де залишок зорі типу нашого Сонця (Білий карлик) поглинав речовину із зірки компаньйона, аж поки не досягав межі Чандрасекара (найбільш можлива маса білого карлика), після чого тиск виродженого електронного газу був більше не в змозі врівноважити сили гравітаційного притягання, що призводило до колапсу карлика.
Фото: телескоп "Hubble"