Сюди публікуємо а також коментуємо фільми, серіали, мультфільми та інше, що дивились самі та рекомендуєте подивитись іншим. Бажано публікувати не тільки назву фільму, а й короткий опис та/або посилання на опис фільму, також посилання на сам фільм де його можна подивитись онлайн або завантажити для подальшого перегляду на пристрої. Для прикладу посилання можуть бути на ютуб, магнет-посилання або будь які інші "не биті" посилання. Вітаються альтернативні посилання на опублікований раніше фільм, звісно з припискою (описом) що до посилання. Можливі повторні публікації фільмів, (тобто іншими учасниками) але у випадку, якщо учасник просто не знав, що той фільм був опублікований раніше.
Список фільмів опублікованих в темі
(0001-0010) Американка (1997) В поисках капитана Гранта (1986) (СССР,Болгария) (сериал) В постеле с врагом (1991) Вечно молодой (1992) Воронье радио (1989) Бронзовая птица (1974) Восемь с половиной долларов (1999) (0011-0020) Будьте готовы ваше высочество (1978) Козаки (Все про козаків)(мультсеріал) Вперед, за скарбами гетьмана! (1993) Гражданин Икс (1995) Глаза Лоры Марс (1978) Двое в песках (1984) Голий пістолет 1,2,3 (Кінокомедія) Дикая любовь (1993) (0021-0030) Горячие головы 1-2 (1991-1993) (Кінокомедія) Контракт зі смертю (1998) Гамер (2011)
Сюжет фільму: Пілота-аса Щасливчика Харлі (Чарлі Шин) все життя переслідує комплекс дурної спадковості батьківською лінією. Як він говорив, «Мій батько любив реактивні літаки, і я люблю їх. Мій батько не міг зробити нічого нормально, і я не можу». Але він справжній ас, а країні (США) потрібні герої. Щасливчика Харлі знаходять в індіанському поселенні, куди він перебрався після звільнення із ВПС. Військові збирають групу найкращих пілотів для проведення військової операції в Іраку (названої «Сонний горностай») на новітніх реактивних літаках.
Дорогою із поселення в частину Харлі зустрічається із прекрасною вершницею — Ромадою Томпсон (Валерія Голіно). Ромада психолог у військовій частині, в яку прямує Щасливчик. Природньо, Харлі закохується в неї. Але у нього є визначений «бзік»: при будь-якому порівнянні Харлі з батьком він зривається і втрачає над собою контроль. І спочатку Ромада дає негативну характеристику на нього. А після декількох нещасних випадків під час навчальних вильотів, особливо коли гине його друг Томпсон, Харлі і сам збирається залишити частину та взагалі ВПС. До того ж перед проведенням бойової операції противники поставки нових літаків проводять диверсію на авіаносці.
Але незважаючи на все це, операція буде завершена успішно, а Саддам Хуссейн отримає персональний «подарунок» у вигляді бомби від Харлі прямісінько у власні руки!
Контракт зі смертю (1998) Сюжет фільму: Група політиків на чолі з депутатом парламенту створює під виглядом фонду милосердя диявольський концерн по використанню «людей другого сорту» для трансплантації органів. Бездоганний єзуїтський план руйнується при зіткненні з живими людськими почуттями...
«Га́мер» (від англ. gamer, «геймер») - український повнометражний художній фільм-драма. Дебютна стрічка режисера Олега Сенцова, незаконно ув'язненого в Росії з 2014 року. Сюжет фільму обертається навколо кіберспортивних буднів сімферопольського підлітка геймера Олексія, що намагається знайти гармонію між своїм реальним та віртуальним життям.
«За двома́ зайця́ми» - український радянський художній комедійний фільм за мотивами комедійної п'єси Михайла Старицького.
Первинна версія фільму була українськомовною і лише легковажний Свирид Голохвостий розмовляв на суржику, чим підкреслювалася його недолугість. Для фільму було також створений російський дубляж, де всі репліки окрім монологів Голохвастого на суржику, були дубльовані російською.
Легковажний цирульник (перукар), Свирид Голохвостий, вирішує вигідним шлюбом виправити своє матеріальне становище. Сподіваючись на свою привабливу зовнішність і «вченість», Голохвостий починає залицятися одразу до двох дівчат, але народ знає: за двома зайцями побіжиш, жодного не спіймаєш.
Примітка! Оскільки це відео не відтворюється на цьому форумі, бо у ньому є вміст стороннього власника (Mosfilm), який заблокував його показ на цьому сайті, то переглядайте це відео в YouTube: https://www.youtube.com/watch?v=cjBu1U6NgO4
Примітка! Оскільки це відео не відтворюється на цьому форумі, бо у ньому є вміст стороннього власника (Mosfilm), який заблокував його показ на цьому сайті, то переглядайте це відео в YouTube: https://www.youtube.com/watch?v=Xqsa4u00GXM
«Не може бути!» (рос. «Не может быть!») — російський радянський художній фільм Леоніда Гайдая 1975 року. Фільм складається з трьох новел, знятих за творами Михайла Зощенка: за комедією «Злочин і кара», оповіданням «Кумедна пригода» і комедії «Весільна подія».
Це друга екранізація однойменної комедійної п'єси Михайла Зощенка. Перша екранізація (режисер Павло Коломойцев) була знята в 1940 році на Ленінградській кіностудії малих форм, і перейшла в суспільне надбання.
Сюжет фільму: У першій новелі описуються складності людини, що живе в радянський час кінця 1920-х років на нетрудові доходи (за сценарієм — завідувача магазином). Будучи викликаним до слідчого прокуратури, головний герой небезпідставно вважає, що виклик цей не принесе нічого хорошого. Ці ж думки відвідують його дружину і шурина, які, щоб попередити неминучу конфіскацію майна, терміново продають все, що було нажите «непосильною» працею. Крім того, дружина спішно розлучається з головним героєм і виходить заміж за сусіда. А сам головний герой, якого всього-навсього викликали свідком (через тиждень до нього все-таки добралися і посадили), у відмінному настрої повертається додому.
«Біле сонце пустелі» (рос. «Белое солнце пустыни») - радянський фільм режисера Володимира Мотиля, знятий у 1970 році на кіностудіях «Мосфільм» (Москва) та «Ленфільм» (Санкт-Петербург).
Сюжет фільму: Дія фільму відбувається на початку 1920-х років на східному березі Каспійського моря. Закінчилася громадянська війна, але в Середній Азії басмачі продовжують чинити опір радянській владі. Червоноармієць Федір Іванович Сухов повертається через пустелю додому, в Росію, до дружини Катерини Матвіївні. На початку він звільняє місцевого жителя Саїда, закопаного по шию в пісок.
Виявляється, на болісну смерть Саїда залишив бандит Джавдет, який убив його батька і забрав все майно. Далі Сухову зустрічається загін червоного командира Рахімова, який переслідує іншого бандита — Чорного Абдулу та його банду. Раніше Абдула втік з фортеці і залишив там своїх дружин. Над ними нависла смертельна загроза: якщо чоловік не може забрати всіх дружин з собою, він вбиває їх. Рахімов вмовляє Сухова затриматися і охороняти дружин Абдули, а сам вирушає за Абдулою в погоню, відрядивши в помічники Сухову молодого червоноармійця Петруху.
Сухов супроводжує колишніх дружин Абдули в найближче приморське селище Педжент. Незабаром туди приходить і Абдулла зі своєю бандою, плануючи тут морем переправитися за кордон.
За зброєю і підтримкою Сухов звертається на колишній пост царської митниці до його начальника, Павла Артемійовича Верещагіна, але отримує відмову. Тоді він ремонтує старий кулемет «Льюїс», знаходить ящик з динамітом і мінує єдиний баркас у берега. Сухову вдається захопити Абдулу в полон, але той тікає, убивши Петруху і наймолодшу з дружин — 15-річну Гюльчатай. Пізніше Сухов виводить гарем з Педженту через підземний хід, який йому показав Лебедєв, хранитель місцевого музею.
Втікачі ховаються разом в старому нафтовому резервуарі, де їх беруть в облогу бандити. Дізнавшись про загибель Петрухи, який йому сподобався, Верещагін відбиває у басмачів баркас, направляє його до берега, не знаючи, що баркас замінований, і гине під час вибуху. Сухов не зміг запобігти його загибелі. У момент вибуху він вибирається з резервуара і за допомогою Саїда знищує всіх бандитів. Гарем передають під опіку Рахімова, а Сухов відновлює свій шлях на батьківщину.
«Дванадцять стільців» (рос. «Двенадцать стульев») — російський радянський художній фільм, перша радянська двосерійна екранізація однойменного класичного роману Ільфа та Петрова.
Сюжет фільму: Під час революції та наступного за нею короткого періоду воєнного комунізму багато людей ховали свої цінності якомога надійніше. І ось Іполит Матвійович Вороб'янінов, колишній світський лев, а нині — скромний робітник ЗАГСу, дізнається від помираючої тещі, що колись вона сховала свої діаманти і перли вартістю 150 тисяч золотих рублів під оббивку одного з дванадцяти стільців вітального гарнітуру роботи відомого майстра Гамбса. Іполіт Матвійович все покидає та вирушає на пошуки діамантів, а допомагає йому у пошуках молодий шахрай на ім'я Остап Бендер.
Сюжет фільму: Едвард Льюїс — успішний бізнесмен, який спеціалізується на придбанні проблемних компаній та їх продажу по частинах. Під час своєї ділової поїздки до Лос-Анджелеса він зустрічає вуличну проститутку Вів'єн Ворд, яку винаймає на тиждень для того, аби вона супроводжувала його під час різноманітних світських заходів.
Вів'єн опиняється у світі розкоші, блиску та брехні, а Едвард перестає бути для неї просто клієнтом.
«Золоте теля» (рос. «Золотой телёнок») — російський радянський художній фільм, перша екранізація однойменного роману Іллі Ільфа та Євгена Петрова. Під назвою міста Чорноморськ виведено рідне місто авторів роману Золоте теля — Одесу, де частково і проводилося знімання фільму.
"Кобзар. Історія однієї книги" – неігровий науково-популярний фільм режисерів Тараса Ткаченка та Сергія Сотниченка. Стрічку створено за підтримки Державного агентства України з питань кіно в 2014 році.
Стрічка є документальним дослідженням історії зажиттєвих видань найвідомішої книги Т.Г. Шевченка "Кобзар". Це фільм-біографія, персонажем якої виступає не людина, а книга, яка має цілком людську долю. Через три видання "Кобзаря" показано шлях Тараса Шевченка: його викуп з кріпацтва, становлення як художника, арешт за участь у Кирило-Мефодіївському братстві та не здійснену мрію про другого "Кобзаря", видати який не встигли. Зйомки фільму відбувались в Києві, Черкасах, Млієві, Каневі, Львові та Санкт-Петербурзі.
Режисери фільму – Тарас Ткаченко та Сергій Сотниченко, автор проєкту – Юрій Макаров, автор сценарію – Тарас Ткаченко, продюсери – Лариса Гутаревич та Ольга Гібелінда, ведучий – Андрій Куликов. Кінопроєкт фільму "Кобзар. Історія однієї книги" став переможцем конкурсного відбору неігрових фільмів, присвячених життю і творчості Тараса Григоровича Шевченка, який проводився Держкіно України у вересні 2013 року. Загальний бюджет фільму – 1 млн. 199 тис. 977 грн. (100% державної фінансової підтримки).
Прем'єра стрічки відбулась 9 березня 2014 року – у день 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка. Науковці назвали фільм "Кобзар. Історія однієї книги" найближчим до історичної правди.
«Кін-дза-дза́!» (рос. «Кин-дза-дза!») — радянський фантастично-комедійний фільм, випущений на студії «Мосфільм» у 1986 році; режисер — Георгій Данелія, автори сценарію — Георгій Данелія та Резо Габріадзе. Складається з двох серій і триває загалом 135 хвилин.
Фільм являє собою похмуру, гротескну пародію на людське суспільство й може бути визначений як антиутопія. Алегорично в ньому зображено зубожіле суспільство, притулком якого є пустельна планета з вичерпаними природними ресурсами. Тут панує система крайньої нерівності й гноблення, а кожна особа дбає лише про власні інтереси. Фільм став культовим у Радянському Союзі, а його гумористичні діалоги часто цитують.
Калина червона (1973—1974) Сюжет фільму: Вийшовши з в'язниці, Єгор Прокудін, на призвисько «Горе», вирішує податися в село, де живе синьоока незнайомка Люба, з якою він листувався, — адже треба трохи перечекати і оглядітися. Але життя в селі руйнує всі плани Єгора, і він вирішує назавжди порвати з минулим. Тепер у нього є друзі, робота. Він кохає Любу. Проте дружки Єгора наполегливо не відпускають його…
«Афоня» (рос. «Афоня») — російський радянський художній фільм кінорежисера Георгія Данелії.
Сюжет фільму: Безпутній слюсар-сантехнік Борщов, якого всі звуть Афоня (Леонід Куравльов), його друг Федул (Борислав Брондуков) з ранку до вечора зайняті не роботою, а пошуком можливості випити. За свою роботу Афоня бере хабарі з жильців ділянки, на якій працює.
У пивній він знайомиться з штукатуром Миколою (Євген Леонов), напивається, приходить додому. На наступний день він вже не пам'ятає вчорашнього «собутильника».
При розподілі студентів-практикантів з ПТУ майстер ЖЕКу Вострякова (Валентина Тализіна) не прикріплює практикантів до Афоні, побоюючись, що він буде для них поганим прикладом. Афоня все ж випрошує собі практикантів. Пропрацювавши з ним один день і побачивши методи його роботи, практиканти відмовляються від нього самі.
На наступний день штукатура Колю з дому виганяє дружина, і він надовго вселяється до Борщова.
На танцях Афоня випадково знайомиться з юною дівчиною Катрусею Снєгірьовою (Євгенія Симонова), але уваги на неї не звертає. Після танців б'ється з хуліганами. Катя викликає міліцію.
Катрусі подобається Афоня, але він цього не помічає.
На черговому виклику Борщов зустрічає Олену (Ніна Маслова) і закохується в неї. Він обманом змінює у мешканця-астронома (Готліб Ронінсон) фінську сталеву раковину, яка стояла у нього на вітчизняну чавунну. Фінську раковину він встановлює в Олени. У своїх мріях Афоня бачить себе чоловіком Олени і йому бачиться сімейна ідилія з купою діточок.
За постійні пиятики, прогули, бійки Борщова на зборах колективу пропонують звільнити. Крім того, йому ставлять умову повернути фінську раковину на місце. Афоня несе порцелянову раковину з квіточками до Олени, щоб ще раз поміняти. Олена приїжджає додому з галасливою компанією і поводиться так, що Афоні стає зрозуміло: у неї своє життя серед модних і заможних чоловіків, а він — всього лише сантехнік.
Афоня впадає в депресію, йде з Федулом у ресторан і сумує там. Випитий алкоголь не рятує від депресії. Він приходить додому до Катрусі Снєгірьової і залишається в неї аж до ранку. П'яний, Афоня робить Катрусі пропозицію, вона сприймає його серйозно.
Потім Афоня вирішує їхати в село, до своєї тітки Фросі (Раїса Куркіна), яка його виховала. Він приїжджає в село, зустрічає свого друга Єгозу (Савелій Крамаров) і разом з ним дає в місто телеграму про те, що звільняється з роботи і здає квартиру. Тільки після цього він дізнається про те, що тітка Фрося померла кілька років тому.
Депресія Афоні посилюється. Він все втратив, йому нікуди йти. Приходить сусід дядько Єгор (Микола Гринько) і віддає Афоні його спадщину — ощадкнижку на його ім'я, документи на будинок, залишений тіткою Фросею йому, і листи, які тітка писала від його імені сама собі.
Афоня йде на пошту і намагається додзвонитися Катрусі Снєгірьовій по чудовому номеру 50502, або, як говорить сам Афоня, «полста полста два». Йому відповідають, що Катя поїхала. Афоня їде на аеродром. Йому все одно куди летіти і що з ним буде. І от у момент, коли Афоня вже йшов до літака на аеродром приїжджає Катя з валізою. Вона говорить: «Афоня! Мені хтось подзвонив, я подумала, що це ви … »
«Червоний» (англ. Escape from Stalin's Death Camp) — український історичний фільм Зази Буадзе 2017 року, екранізація однойменного роману Андрія Кокотюхи.
Сюжет фільму: 1947 року до ГУЛАГу потрапляють двоє українців. Головний герой — воїн УПА Данило Червоний. Інший українець — Віктор Гуров, радянський льотчик з Чернігова, літак якого було збито над позиціями ворога і його вважають дезертиром, який був у полоні. Гуров вважає Сталіна героєм і вірить у те, що військовий суд помилився. Обидва герої мусять пройти крізь пекло і нелюдські умови каторги, переслідування кримінальних ватажків, підлість, зраду і відчай.
Данило знаходить в собі сили протистояти репресіям начальника табору і робить відчайдушну спробу вирватися на волю, піднявши перше повстання у таборі.
Сюжет фільму: Арні Каннінгейм — невдаха, до того ж, у нього жахливі вугрі. Майже всі знущаються над Арні, крім його єдиного друга Денніса. Але одного разу Ерні закохується. У машину. У «плімут-фурію» 1958 року випуску.
Зазвичай автомобілі в такому стані відправляють на звалище. Але Арні все одно купує Крістіну, як назвав її попередній власник, старий мізантроп Ролланд Лебей. Ерні, можна сказати, «одружується» на ній. Деннісу чомусь відразу не подобається цей автомобіль, незабаром він дізнається, що через Крістіну загинули дружина і дочка Лебея — але Арні занадто захоплений своїм придбанням, і його дружба з Деннісом дає тріщину. Арні ставить Крістіну у гараж і починає приводити її до ладу. Причому, у міру того, як змінюється вигляд Крістіни, змінюється і Ерні. Він стає упевненіший у собі, може бути, навіть трохи жорстокий. У нього обличчя, нарешті, очищується від вугрів. Ерні знайомиться з красивою дівчиною, і вона закохується в нього…
«Іван Сила» — український дитячий художній фільм режисера Віктора Андрієнка. Знятий за книгою Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу» (2009).
Сюжет фільму: Фільм «Іван Сила» оповідає незвичайну історію життя Івана Фірцака, який народився в червні 1899 року в селі Білки Іршавського району на Закарпатті. У 18 років він став артистом чехословацького цирку і побував у 64 країнах світу, дивуючи всіх своїми перемогами. Чемпіон Чехословаччини з важкої атлетики та боротьби, чемпіон Європи з культуризму. За неймовірну силу він отримав прізвисько Іван Сила — Кротон.
Іван Фірцак виграв чимало поєдинків з відомими борцями світу. З рук британської королеви він отримав шолом і пояс, оздоблені золотом та діамантами. Американська преса називала його найсильнішою людиною XX століття. 1937 року в самому розквіті своєї слави він повернувся на Батьківщину.
