Джерело: https://life.pravda.com.ua
28 листопада 2020

Запалити свічку і проростити зернятко: День пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій

Так виглядатиме Національний музей Голодомору-геноциду

28 листопада, у День пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій, вперше можна буде не тільки запалити символічну свічку у вікні, а й особисто долучитися до збереження пам'яті про вбитих.

Національний музей Голодомору-геноциду не тільки відродився після кількох років забуття, а й заснував власний фонд для побудови головної експозиції.

Фонд Музею створили для залучення українських та іноземних благодійників до створення і втілення основної експозиції музею.

Він відповідатиме за фінансування робіт з дизайну експозиції за рахунок благодійних коштів, зібраних у рамках фандрейзингової кампанії.

До наглядової ради фонду входять глава ПЦУ Блаженніший Митрополит Епіфаній, очільник УГКЦ Блаженніший Святослав (Шевчук), Степан Кубів, Віктор Ющенко, Боб Онищук, Стефан Романів, Олена Кошарна, Оксана Забужко, Наталія Яресько та інші.

Будівництво ІІ черги меморіалу розпочали у 2017 році і планують завершити у 2023 році за допомогою краудфандингу.

Для цього Фонд Музею та рекламна агенція Postmen, відома своїми культурними і просвітницькими кампаніями, створили краудфандингову платформу "Зерна правди".

Креативна ідея платформи побудована навколо зернини. Унікальної. Як і людське життя. Ми хочемо проростити ці зерна – дати їм життя в нашій пам’яті.

Якими є психологічні наслідки Голодомору в повсякденному житті українців

Фандрейзингова мета проєкту – зібрати $60 мільйонів. Ця сума дозволить створити експозицію і музейний комплекс світового рівня. А головне – рівня трагедії Голодомору.

За перший тиждень кампанія на "Зернах правди" зібрала понад 150 тисяч гривень від майже півтисячі благодійників зі всього світу.

Значна кількість пожертв надійшла із країн з сильною українською діаспорою – Канади, Сполучених Штатів, Аргентини, Росії.

Фандрейзингова кампанія триватиме 3 роки та супроводжуватиметься інформаційними та культурними акціями, подіями, виставками та роуд-шоу в Україні та закордоном.

Також на платформі передбачена опція амбасадорства – відомі люди через компанії можуть створити власні сторінки для збору коштів на будівництво Музею Голодомору.

Їх вже створили акторка Ірма Вітовська, співачки Галя та Леся Тельнюк, глава Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук, власне Postmen та компанія SoftServe – розробник платформи.

Ми раді неймовірно позитивній реакції на старт проєкту і запрошуємо не лише до пожертви, а й до співпраці – митців, спеціалістів по роботі з даними і їх візуалізацією.

Ми хочемо, щоб цей проєкт об’єднав всіх, хто усвідомлює своє українське коріння, для створення Музею Голодомору.

Гроші не головна і не єдина мета спільного проєкту агентства та Фонду. Важливіше – "встановити та згадати кожного українця, знищеного тоталітарним режимом під час Голодомору-геноциду 1932-1934 років".

"Мільйони українців, вбитих під час Голодомору, були позбавлені не просто свого життя, у них забрали право на гідну смерть, право на пам'ять про них від їхніх нащадків.

Дотепер українці лише поступово відкривають сторінки власної родинної історії. Тому кожен новий документ, кожне нове ім’я, а відтак і кожен чин вшанування – це спроба дати голос нашим жертвам", – говорить голова Наглядової ради Міжнародного благодійного фонду розвитку Меморіалу жертв Голодомору Іван Васюник.

Кожна пожертва на платформі "Зерна правди" відкриває ім’я однієї жертви Голодомору, відновлюючи крок за кроком пам’ять про кожного замордованого.

Починаючи роботу з Музеєм Голодомору, ми розуміли, що хочемо не просто запустити фандрейзинг кампанію на створення Музею Голодомору, але й створити краудсорсинг платформу, яка би дозволила збирати, синхронізувати та верифікувати чисельні дані та свідчення щодо Голодомору.

Ми почали з простої ідеї – кожна пожертва буде відроджувати пам’ять про одну жертву. В такий спосіб ми крок за кроком згадуватимемо, і, в певному сенсі, поминатимемо всіх померлих.

Для старту платформи Postmen оцифрували "Книгу Пам’яті", яка містить верифіковану архівами інформацію про 900 тисяч жертв.

До наступних версій платформи додадуть нові джерела даних про померлих і створять механізм їх синхронізації з "Книгою Пам’яті".

Також з'явиться можливість завантажувати на платформу свідчення про загиблих і додавати фото, відео, тексти та інші матеріали.

Все це зрештою повинно створити багатошарову та обширну платформу, яка надасть і візуалізує всі наявні дані щодо жертв Голодомору у світі.

Кінцева мета проєкту – відновлення пам’яті про кожного загиблого.

Але Музей Голодомору потрібен не тільки мертвим. Можливо, навіть більше він потрібен живим.

Згідно з дослідженням, проведеним Postmen, 93,3% українців визнають Голодомор геноцидом, 66% вважають його одним з найстрашніших злочинів людства.

Більше третини (35%) вважають, що питання Голодомору погано досліджене.

64% респондентів стверджують, що в створенні музею між собою мають кооперуватись і держава, і бізнес, і громадяни, і діаспора, стільки ж готові фінансово брати участь особисто.

"Зберігаючи пам’ять про жертв Голодомору, – підкреслює глава Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук. – Ми насправді записуємо своє ім'я в Книгу життя".

Ярослав Ведмідь, керівник і засновник Postmen, спеціально для УП.Життя

Джерело: https://www.rbc.ua
КИЇВ, СУБОТА 28 ЛИСТОПАДА 2020 09:03

В Україні сьогодні День пам'яті жертв Голодомору

Фото: Меморіал жертв Голодомору (Віталій Носач, РБК-Україна)

Сьогодні по всій країні пройде акція "Запали свічку" в пам'ять жертв трагедії

В Україні сьогодні, 28 листопада, відзначають День пам'яті жертв голодоморів. О 16:00 проходить хвилина мовчання, після чого по всій Україні розпочинається акція "Запали свічку".

Пам'ятна дата щорічно припадає на четверту суботу листопада.

Офіційно День пам'яті жертв голодоморів відзначається з 1998 року. Перші десять років церемонія в Києві відбувалася перед пам'ятним знаком на Михайлівський площі. З 2008 року, після відкриття Національного музею "Меморіал жертв Голодомору", церемонію перенесли туди.

Нагадаємо, за даними опитування Соціологічної групи "Рейтинг", у листопаді 2019 року 82% громадян вважали, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом українського народу. Заперечують Голодомор-геноцид - 11% громадян, коливаються - 7% респондентів.

У день пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років, 73% українців мають намір запалити свічку в пам'ять про загиблих від голоду.

За даними Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи НАН України, внаслідок Голодомору загинуло 3 млн 943 тисяч осіб. Історики називають цифри до 7 млн осіб.

Відзначимо, за даними опитування Соціологічної групи "Рейтинг", у жовтні 2018 року вважали винним в організації Голодомору особисто Сталіна 47% громадян України, в цілому центральне керівництво СРСР - 39% респондентів.

Джерело: https://www.ukrinform.ua
понеділок, 30 листопада 2020, 11:17

Сім років тому «Беркут» розігнав студентів на Майдані

У ніч з 29 на 30 листопада, у Києві, на Майдані Незалежності, відбувся силовий розгін спецпідрозділом «Беркут» студентів, які протестували проти рішення уряду зупинити підготовку до Угоди про асоціацію з Євросоюзом.

На Майдані Незалежності тієї листопадової ночі перебувало до 400 протестувальників. Ще перед 4-ю годиною ранку на головну площу Києва і України почали завозити вантажівками елементи новорічної ялинки, яку зводили неподалік місця протесту. Тоді ж загони міліції (до 2000 чоловік) оточили активістів – одні з них, стомлені, дрімали, інші грілися біля багаття, хтось співав пісні.

Як виявилося згодом, ця силова спецоперація називалася досить прозаїчно: «розчисткою території для встановлення новорічної ялинки». В результаті наступу силовиків десятки людей було жорстоко побиті, серед них багато студентів (чимало з них приїхало з інших областей України).

На відеозаписах, оприлюднених в інтернеті, було видно, як бійці «Беркуту» витісняли людей з-під монументу Незалежності, б’ючи їх кийками та ногами. Декого продовжували бити навіть після того, як він упав; міліціянти у повній бойовій екіпіровці, наче запрограмовані на лють і абсолютне насилля роботи, гналися за своїми беззбройними жертвами, переслідуючи тих далеко за межами Майдану.

Для багатьох, як у сиву давнину, єдиним прихистком став Михайлівський монастир, який у лиху годину відкрив свої двері тієї страшної ночі для багатьох переслідуваних.

Внаслідок дій «Беркуту» постраждали щонайменше 79 осіб. 35 людей міліціонери затримали, але згодом відпустили. Проти учасників мітингу відкрили два кримінальних провадження – за статтями «спротив представникам влади» і «хуліганство». У МВС розгін протестувальників пояснювали провокаціями з їхнього боку. Від дій силовиків тодішнє керівництво держави відмежувалося; нікого не було покарано, розслідування не було почато. Не покарані винуватці тих подій і досі – ані ті, хто надавав злочинний наказ, ані ті, хто з азартом його виконував.

Жорстоке побиття студентів на київському Майдані приголомшило не тільки українців, але й світову спільноту. Події 30 листопада стали переломним моментом в українських протестах кінця 2013 року, змістивши акцент протестів із проєвропейського на антиурядовий, а також додавши їм масовості.

Наступного дня, 1 грудня 2013 року, у Києві відбувся один із найвелелюдніших мітингів, що дав поштовх подальшому загостренню протистояння між українцями і владою.

Джерело: https://www.president.gov.ua
1 грудня 2020 року - 19:34

Керівник Офісу Президента призначив Олексія Арестовича своїм позаштатним радником з питань стратегічних комунікацій у сфері нацбезпеки та оборони

Керівник Офісу Президента Андрій Єрмак призначив спікера делегації України у Тристоронній контактній групі Олексія Арестовича своїм позаштатним радником з питань стратегічних комунікацій у сфері національної безпеки та оборони.

Представляючи Олексія Арестовича на зустрічі з керівниками профільних відомств, Андрій Єрмак зазначив, що сьогодні в українському інформаційному просторі тиражується багато фейків, викривленої інформації та необґрунтованих звинувачень, на які потрібно вчасно та якісно реагувати.

«Завдання пана Арестовича – надати вичерпну відповідь, щоб протидіяти поширенню дезінформації або образ. Ми – єдина команда, яка спільними зусиллями захищає нашу країну», – наголосив керівник Офісу Президента.

Серед завдань радника з питань стратегічних комунікацій у сфері нацбезпеки та оборони – узгодження позицій профільних відомств і напрацювання «єдиного голосу».

Андрій Єрмак висловив сподівання, що Олексій Арестович побудує конструктивну взаємодію з усіма представниками сектору безпеки та оборони України.

Джерело: https://www.president.gov.ua
3 грудня 2020 року - 10:27

Президент призначив Юрія Гусєва генеральним директором «Укроборонпрому»

Президент України Володимир Зеленський підписав Указ № 532/2020 про призначення Юрія Гусєва генеральним директором Державного концерну «Укроборонпром».
Президент наголосив на важливості завершення реформи «Укроборонпрому» та налагодження роботи підприємств оборонно-промислового комплексу. Українська армія повинна отримувати нові сучасні види озброєнь.
«Усі корупційні схеми, які роками існували в «Укроборонпромі», мають бути ліквідовані», – зазначив Глава держави.
Володимир Зеленський зауважив, що Юрій Гусєв показав себе ефективним керівником на посаді голови Херсонської обласної державної адміністрації. Зокрема, у регіоні активно розбудовувалася дорожня й туристична інфраструктура, були модернізовані два контрольні пункти в'їзду-виїзду (КПВВ) на адміністративній межі з тимчасово окупованим Кримом. Глава держави висловив сподівання, що не менш ефективну роботу Юрій Гусєв продемонструє на посаді очільника «Укроборонпрому».